Чи потрібно вину «дихати» і навіщо його переливати в декантер?

Ви відкорковуєте пляшку улюбленого червоного, одразу наповнюєте келих і робите перший ковток. Здавалося б, що може бути простіше. Проте іноді смак здається занадто різким, а аромат — закритим і невиразним. 

Звичайно, можна звинуватити виробника або невдалий рік врожаю. Але найчастіше напою просто не вистачило кисню. Ритуал переливання вина у витончений кришталевий декантер виглядає надзвичайно кінематографічно. Втім, це зовсім не театральна постановка для гостей, а важливий фізико-хімічний процес.

Що насправді відбувається в декантері

У професійному світі цей процес поділяють на два різні поняття: аерацію та декантацію. Хоча посудина для цього часто використовується одна й та сама. 

Аерація — це насичення рідини киснем. Коли вино потрапляє в широку чашу декантера, площа його контакту з повітрям різко збільшується. Безумовно, кисень миттєво запускає реакції окислення. Завдяки цьому жорсткі таніни пом’якшуються, а складний ароматичний букет розкривається на повну потужність.

Натомість декантація має дещо іншу мету. Це обережне переливання витриманого вина для відокремлення його від природного осаду. З роками на дні пляшки утворюються кристали винного каменю та пігментні частки. Вони абсолютно безпечні для вашого здоров’я. Проте такий осад неприємно скрипить на зубах і суттєво псує загальне враження від дегустації.

Яким винам потрібне повітря

Далеко не кожна пляшка потребує цього ритуалу. Більше того, деяким винам зайвий кисень може навіть нашкодити. Давайте розберемося з основними категоріями напоїв:

• Молоді та потужні червоні сорти. Каберне Совіньйон, Сіра або насичений Мальбек обов’язково виграють від аерації. Вони мають щільну структуру та агресивні таніни. Повітря робить їхній смак значно округлішим та збалансованішим.
• Зрілі вінтажні вина. Їм потрібна максимально акуратна декантація від осаду. Однак тривалий контакт з киснем для них є дуже небезпечним. Старе вино надзвичайно крихке, тому може повністю «померти» і втратити аромат всього за якісь півгодини.
• Білі та ігристі вина. Здебільшого вони взагалі не потребують переливання. Їхня головна принадність полягає у свіжості та легкій кислотності. Винятком можуть стати лише дуже щільні білі вина, які довго витримувались у дубових діжках.

Отже, до кожної етикетки та сорту потрібен індивідуальний підхід. Розуміння цих тонких нюансів приходить виключно з дегустаційним досвідом і правильною теоретичною базою.

Як правильно проводити цей ритуал

Найпоширеніша помилка новачків — просто відкоркувати пляшку і залишити її на столі. На жаль, це абсолютно не працює. Вузьке горлечко пропускає надто мало повітря, тому навіть за дві години рідина всередині не встигне «подихати». Для якісної аерації потрібен декантеріз широким дном. Зазвичай молодому червоному вину цілком достатньо провести там від тридцяти хвилин до години перед подачею.

Не біда, якщо декантерапід рукою не виявилось. Найпростіша аерація це просто покрутити вино в келиху перед тим, як зробити ковток. Рух розганяє аромат і трохи насичує вино киснем. Можна також купити спеціальний аератор, який наповнює вино повітрям прямо під час наливання.

Мистецтво поводження з вином включає безліч подібних правил. Якщо ви прагнете впевнено розбиратися у виборі посуду, температурах подачі або шукаєте якісні сомелье курсы, дізнатися всі деталі можна на сайті https://matthewswine.com. Адже розуміння таких дрібниць перетворює звичайне частування на справжній гастрономічний досвід.